Як собака з кішкою ворогувати стали

Відео: Пес і кіт


китайська казка

Жив в старовину бідний старий зі своєю сліпою бабою. Дітей у них не було, тільки собака та кішка. Дружно жили звірі, так і ходили один за одним, як тінь за людиною, і господарям вірно служили. Піде старий з дому, вони зі старою будинок стережуть, чужого близько не підпускають. Пущі скарби берегли старі своїх улюбленців, не били, не сварили. З собакою та кішкою жилося їм, бідолахам, не так сумно.
Пішов якось старий в гори трави накосити. Йде назад, дивиться - лежить на землі чорна змійка, видать, зголоднілі, з місця рушити не може. Пожалів старий змійку, сховав за пазуху, пішов своєю дорогою. Прийшов додому, виходив змійку, відгодував. Але ось одного разу каже їй старий:
- Іди-но ти з нашого будинку, змійка. Рис у нас перевівся, трави більше немає - нічим нам тебе годувати!
Кивнула змійка головою і каже:
- Добрий дідусь, якщо б не ти, померла б я з голоду. Так от не знаю, як віддячити тобі. Тільки і є у мене що власний хвіст. Візьми його, поклади в дерев`яну шкатулку і схорони подалі, щоб ніхто чужий не побачив. А як знадобляться гроші, потряси - посиплються з хвоста монети.
Погодився старий. І тільки відрубав у змійки хвіст, як вона зникла. Поклав старий зміїний хвіст в дерев`яну шкатулку, шкатулку закопав за кухнею, куди ніхто чужий не заглядав.
Тільки переведуться у старих гроші, викопають вони заповітну скриньку, дістануть зміїний хвіст, потрясуть, на підлогу мідні монети з брязкотом посиплються. Збере старий монети, відправиться на базар, купить масла, солі, рису, хмизу. Повернеться додому, їжу варить. Зварить і розділить на чотири частини: одну - старій, іншу - собаці, третю - кішці, а четверту - собі. Так і жили вони, не відаючи потреби.
Але ось одного разу постукав до людей похилого віку бродячий торговець. Боязко йому було одному темної ночі по дорозі йти, ось і попросився заночувати. Впустив його старий.
А на другий день, ще до світанку, пройшов старий тихенько за кухню, дістав зі скриньки зміїний хвіст, потряс його. І на землю мідяки посипалися. Тільки й чути: цзян-цзян-хуа-лан. Торговець все це через вікно бачив. Тільки пішов старий з дому, як він одразу ж схопився, відкопав дорогоцінну скриньку, засунув в кошик, підняв коромисло - і ходу.
Повернувся старий додому, а баба плаче, та так жалібно. Запитує старий:
- Яка біда трапилася? А стара відповідає:
- Скриньку нашу дорогоцінну бродячий торговець забрав! Чи не повірив старий:
- Ти що це верзеш, стара? Поховав я її далеко да глибоко. Як же міг він її знайти? Мабуть, не там ти шукала, де треба.
Сказав так старий і сам за кухню пішов. Шукав-шукав - нічого не знайшов.



Зажурилися дід та баба. Старий тяжко зітхає, а стара сльозами заливається. Тут якраз кішка з собакою з двору повернулися снідати разом з господарями. А у господарів особи сумні, брови похмурі, чують кішка з собакою, що біда трапилася, а що за біда - не знають. Подивився на них старий, зітхнув і каже:
- Забрав злодій торговець нашу скриньку. Біжіть швидше! Наздогнати його треба!
- Біжимо, може, зловимо його, - сказала собака кішці, - бачиш, як люди похилого віку вбиваються!
Вискочили вони з дому і в дорогу вирушили. Йдуть, винюхують все, видивляються - ніде немає дорогоцінної скриньки. І вирішили вони йти до торговця. А будинок його за річкою стоял.-
Підійшли вони до річки, річка вирує, хвилі на ній піняться. Кішка в клубок зіщулилася від страху.
- Не бійся, - підбадьорює її собака, - як-небудь переберемося на той берег, я адже вмію плавати. А без шкатулки нам краще додому не повертатися.
Побачила кішка, що собака така хоробра, сама расхрабрились і схопилася їй на спину. Перепливли вони річку і опинилися в маленькому селі. Йдуть по селі, в кожен двір заглядають, жодного не пропускають. Раптом бачать: стоїть у дворі великий будинок, народу сила-силенна, хто в червоному, хто в зеленому, - до весілля готуються. І визнали вони в нареченого того самого торговця, який у старого ночував.



- Іди до хати, - каже собака кішці на вухо, - довідайся, де поховав торговець заповітну скриньку. Я б сама пішла, але боюся, примітять мене. А як дізнаєшся, відразу біжи за село, я буду чекати тебе під вербою.
Кивнула кішка головою, нявкнула, вилізла на дах, з даху прямісінько у двір стрибнула, а з двору, через маленьке віконце, пролізла в спальню. Шукає кішка заповітну скриньку, всі кути обшарила, ніде немає. Сіла кішка під ліжко і думає, як же їй бути. Раптом бачить - з скрині, який в спальні стояв, мишка вилізла. Кинулася на неї кішка, а миша тремтить в котячих лапах, відпустити просить. Каже їй кішка:
- Ти допоможеш мені в одній справі, відпущу.
- Все зроблю, цариця кішка, тільки накажи, - пропищала мишка.
- Лізь в хазяйський скриню, подивися, чи немає там дерев`яної шкатулки. Якщо знайдеш, швидше тягни сюди.
Залізла миша в скриню, вмить витягла заповітну скриньку і з низьким поклоном передала її кішці. Кішка схопила скриньку і пустилася навтьоки.
Побачив торговець кішку і як закричить:
- Тримайте кішку! Вона вкрала скарб! Тримайте її! Кинулися люди за кішкою навздогін, а вона через стіну,
тільки її й бачили. Прибігла за село, а там її собака під вербою чекає, і рушили вони в зворотний шлях. Йдуть не натішаться. Коли підійшли до річки, собака строго-настрого наказала кішці:
- Побачиш рибу або раку, дивись, рота НЕ роззявляй, не те впустиш шкатулку в воду.
Тепер кішка більше не боялася через річку плисти. Вона з важливістю сиділа на спині у собаки і уявляла, як господарі стануть її дякувати. Допливли вони до середини річки, раптом бачать - рибки в воді граються. У кішки навіть слинки потекли, не витримала вона і як закричить:
- Ой, скільки риби!
Хуа-ла - це скринька впала в воду і пішла на дно.
- Говорила я тобі, щоб ти рота НЕ роззявляти та мовчала. Як же тепер бути?
Припливла собака з кішкою до берега, кішку залишила, а сама на середину річки повернулася. Насилу витягла з води дорогоцінну скриньку.
Втомилася собака, присіла відпочити, очі закрила і не помітила, як задрімала. А кішка тим часом схопила скриньку і побігла додому.
Побачив старий, що кішка шкатулку принесла, зрадів, кинувся до старої, щоб добру звістку їй повідомити. І стали вони навперебій розхвалювати кішку: яка вона спритна та моторна. Відкрив старий шкатулку, дістав зміїний хвіст, трусонув - на підлогу мідні монети посипалися, дзвенять. Накупив старий всякої всячини, приготував різні смачні страви, став кішку пригощати. Сіла кішка зручніше, але не встигла за їжу взятися, як бачить - біжить собака.
- Ах ти дармоїдкою! Тільки й знаєш, що черево набивати! -накінулся на неї господар.
А кішка знай уплітає. Хоч би слівце вимовила. Так хотілося собаці попити да поїсти, але нічого смачного їй не дісталося, довелося задовольнятися залишками супу і рису.
З тих пір зненавиділа собака кішку. Як побачить, відразу норовить схопити за горло.
Так і пішла у них ворожнеча.
Ось і казці Як собака з кішкою ворогувати стали кінець, а хто слухав - молодець!
Поділися в соц мережах:

Увага, тільки СЬОГОДНІ!
Схоже

Увага, тільки СЬОГОДНІ!